До Бердичева прибули 11 груп паломників з усього світу
До Всеукраїнського Санктуарію Матері Божої в Бердичеві 20 липня прибули 11 груп паломників. В урочистостях взяло участь близько 20 тисяч вірних з усіх римо-католицьких дієцезій України, а також з Польщі, Росії, Білорусі, Іспанії, Молдови, Домініканської Республіки, Парагваю та Камеруну.
На площі біля Монастиря Босих Кармелітів відбулась Свята Меса, яку очолив о. Ульріх Добган OCD з Німеччини, провінціал Німецької провінції Ордену Босих Кармелітів. У ніч з 20 липня на 21 липня у храмі відбулось чування, яке провів о. Петро Гершевич OCD, настоятель парафії Воздвиження СвятогоХреста з Києва.
21 липня на площі перед Всеукраїнським Санктуарієм Матері Божої Святого Скапулярію відбулась Урочиста Літургія, яку очолив Архиєпископ-Митрополит Львівський Мечислав Мокшицький у співслужінні владик РКЦ в Україні. Також був присутній Архиєпископ Томас Едвард Галліксон, Апостольський нунцій в Україні.
Під час Літургії Архиєпископ-Митрополит Львівський Мечислав Мокшицький, який був багаторічним другим секретарем Папи Римського Івана Павла ІІ, передав для Санктуарію мощі бл. Івана Павла ІІ.
Архиєпископ Петро Мальчук зачитав Акт віддання цілої України під покров Матері Божої Святого Скапулярію.
Відвідали святкування в Бердичеві і представники дипломатичних місій з Польщі, Бельгії, Словаччини та Австрії, а також представники українського та польського Парламентів, представники міської та районної влади Бердичева.
Довідка від католицького часопису Credo:
Ікона Матері Божої Бердичівської належала до роду Тишкевичів, і зберігалась у їх замковій каплиці. Вона була написана олійними фарбами на полотні, що закріплювалося на кипарисовій дошці. У 1642 році Тишкевичи передали її босим кармелітам для новозбудованого бердичівського храму.
Розміщена у головному вівтарі ікона прославилась великими благодатями. У 1643-1648 рр. було зареєстровано 77 оздоровлень. Між іншим через заступництво Матері Божої Бердичівської був оздоровлений київський єпископ Станіслав Заремба, котрий 23 травня 1647 року оголосив ікону чудотворною. У наступному столітті ікона також славилась благодатями, які отримували через неї вірні. До 1756 року офіційно було підтверджено та задокументовано 263 чуда.
28 січня 1753 року папа Бенедикт ХІV видав декрет про коронацію ікони. Одночасно з декретом були надіслані золоті ікони. В І половині ХІХ століття корони були вкрадені, і згодом Папа Пій ІХ надіслав нові. Вдруге коронація чудотворної ікони відбулась у 1856 році. Ікона Матері Божої Бердичівської була оздоблена золотом та сріблом, а також вишитими окладами, що було проявом вдячності за отримані благодаті.
У 1926 році храм та монастир були конфісковані радянською владою, а ікона служила одним з експонатів музею революції та атеїзму, що був розташований у верхньому храмі. В 1941 році, напередодні фашистської навали, у санктуарії в результаті підпалу виникла пожежа. Є припущення, що можливо саме тоді згоріла ікона.
Після невдалих пошуків оригіналу ікони Матері Божої Бердичівської, у 1990 році написання нової ікони було довірено краківській художниці - реставраторці полотен Божені Мусі-Совінській. Нова ікона, оточена шаною, через шість років після своєї появи була урочиста освячена Папою Йоаном Павлом ІІ у храмі св.Ядвіги, що у Кракові. У відповідь на прохання та представлену документацію, виступаючи від імені Папи Йоана Павла ІІ, Конгрегація Божого Культу та Дисципліни Таїнств у Ватикані дозволила коронувати нову ікону для санктуарію Матері Божої у Бердичеві. На урочистості 16 липня 1997 року у Бердичеві кармеліти показали новий образ усім вірянам та паломникам. У липні 1998 року відбулась коронація ікони, яку здійснив тодішній єпископ Києво-Житомирської дієцезії Ян Пурвінський.
